Як відомо, розбудова української держави, ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина і патріота рідної землі. Лише люди, безмежно віддані українській національній ідеї, здатні відстояти незалежність, соборність України, вивести її з тимчасових соціально – економічних труднощів на шлях прогресу і процвітання.

Сьогодні ми поговоримо про те, що ми знаємо про країну, в якій живемо, - рідну Україну, прочитаємо кілька сторінок книги «Дорога нам усім Україна» та, по можливості попробуємо створити нові сторінки у цій книзі.

1 ша сторінка

«Потрібна нам лише одна країна…»

(Читання та обговорення уривка з оповідання В. Сухомлинського «Відлітають журавлі»)

Читає учень

Пролетіли над селом журавлі, потім повернулися, покружляли й знову полетіли. Але за селом, недалеку від лісу, сіли, немов радилися про щось. Чому це журавлі кружляли над селом. А потім сіли біля лісу? Бо вони вирушають у далеку дорогу. Летять у теплий край. Та хоч теплий , але чужий.

Вчитель.

Як ви думаєте. Чому край, в який летіли журавлі, чужий?
А  який край для них рідний?
Правильно. В Сухомлинський підтверджує ваші думки. Далі він пише:

« Бо батьківщина там, де народився, зріс і почав літати». Так і для нас Батьківщина там, де ми народилися. Виростаємо. Де живуть наші батьки. Найдорожче для людини – Батьківщина.

Пригадаймо, як про це написав у знайомому нам усім вірші Платона Воронька «Облітав журавель». Адже цей вірш пам’ятає не одне покоління

Читає вірш першокласник

Облітав журавель

Сто морів. Сто земель

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

Краще рідної немає!

Ми живемо у красивій, зеленій, дзвінкоголосій країні Україні. Всі ми гордо звемося українцями. У кожній сім’ї батьки передають у спадок свої знання традицій, цінності , любов до рідної землі своїм дітям. Адже у нас є лише одна святиня рідна Батьківщина.

Учень старших класів.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустеля,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей без Батьківщини.

2 га сторінка «Що таке Україна?»

Придивіться до слова Батьківщина і поміркуйте, від якого слова воно утворилося?
Так від слова «батьки», тобто батько і мати. Це найдорожчі для кожного з нас люди.

Багато є у світі різних країн і земель хороших, але одна у людини є рідна мати – одна і Батьківщина .

Учень

Мати, мова, Батьківщина –

Ось і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

Три цілющих, вічних слова.

Батьківщина, мова, мати –

Нас повік не роз’єднати.

Звучить ця любов і у піснях, які співають разом мати та  донька

(Пісня)

А також у піснях, які співає молода Україна

Пісня у виконанні учениці.

Україна – це батьківська земля, рідний край, де ми народилися, живемо, де живуть наші батьки.

Її багатства – це вугілля, сталь, цукор. Мед.

Україна – це безкраї лани пшениці, сади, білі хати.

Це гори Карпати, шахти Донбасу.

Це стародавній Київ і широкий Дніпро.

(презентація)

3 тя сторінка «Державні символи України»

Україна – це держава. А держава – це країна, яка має свою Конституцію.
Що записано у Конституції?
За Конституцією що повинні робити діти?
Які обов’язки батьків по відношенню до дітей?
Правильно, а ще держава має свої Державні символи це  Прапор, Гімн, Герб (Демонстрація тризуба)
Більше тисячі років нараховує історія герба України – тризуба. Що означає тризуб, точно невідомо. В ньому бачать схожість із соколом, якорем, луком і стрілами, верхівкою хлібного колоса – найбільшого багатства предків, символом трьох природних стихій – повітря, води і землі, найдорожчого слова – «воля»  

За це слово проливали кров наші дідусі прадідусі, за це слово ллється кров і сьогодні. З кожним днем більше і більше жертв кладе Україна на вівтар свободи , щастя майбутнього покоління. Дома ви разом із батьками виготовили обереги бійцям АТО. Я думаю, що ці невеличкі сувеніри зупинять кулю енергетикою добра та сімейного затишку,якою ви їх наділили. (Виставка робіт)

4 та сторінка

«Національні символи України»

Вікторина.

Це дерево – символ молодості, неперервності життя. Воно живуче: встромиш у землю гілочку, і виросте дерево. Засип ранку порошком меленої кори, і кров зупиниться.

Це святе дерево. Назва шостого тижня посту походить від назви цього дерева. На цьому тижні у неділю святять гілочки.

Освячені гілочки слугують оберегами полів від граду, під час грози їх викидають надвір, щоб град припинився, обкурюють хату від хвороб, кладуть у купіль немовлятам. Освяченими прутиками легенько шмагають дітей, щоб були сила і здоров’я.

Ця квітка – символ вічності. Цей символ, коли ще не мав своєї назви, дуже заздрив запашній фіалці, бо вона була у великій шані серед людей. І тоді цей символ звернувся до богині Флори, щоб та подарувала йому аромат, красу, і людську любов.

Богиня квітів і весни не змогла нагородити рослину великою красою. Зате дала їй звучну назву, що означає перемогу.

Що ж переможного вбачали люди у цій скромній вічнозеленій рослині? У ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували їй свою любов.

Це кущ – символ кохання, дівочої краси, щастя.

Навесні він вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена у білому вбранні.

Восени кущ палахкотить гронами червоних плодів. Його ягодами уквітчують весільний рушник, коровай, оселю, з них печуть смачні пироги, ними лікуються. Про неї складено багато віршів, легенд. Пісень.

Цей символ – старовинний оберіг дому.

Ним вшановували народження людини. Зустрічали дорогих гостей, з ним виходили в поле, проводжали в армію, при сватанні дівчина подавала його на знак згоди, молоді ставали на нього під час шлюбного обряду.

Прислів’я: «Дім без нього – як сімя без дітей». Їх вишивали різними способами та кольорами. Червоний колір – то любов, а чорний – то журба. У кожної людини бувають радість і смуток. Так на них виписували свою долю.

Це символ добра і чудовий оберіг нашої української культури. Прихована чарівна сила любові та рідної землі.

Дівчата одягають його на голову у свята.

Цей символ повинен бути з 12 квіток (деревій, барвінок, безсмертник. Ромашка, вишневий цвіт, калиновий цвіт, ружа, мальва, та півонія, любисток, волошки, мак).

Прикрасою його є кольорові стрічки: всередині коричнева (символ землі), дві жовті (символ сонця), дві зелені (символ краси і молодості), сині та блакитні (символ води і неба), дві оранжеві (символ хліба), дві фіолетові (символ мудрості), дві рожеві (символ щирості та привітності), дві червоні (символ доброботу та багатства).

5 та сторінка «Прислів ‘я»

З давніх-давен людина висловлювала свою повагу та любов до рідної землі в прислів’ях, приказках.

Закінчіть прислів’я (завдання для батьків)

Рідна сторона – мати, чужа - ….мачуха
Тільки в ріднім краї соловї ….співають
Своя хата – своя правда, чужа хата – гірше ….каторги
За рідний край і життя ….віддай
Рідна земля і жмені …. Мила
Кожному мила своя …. Сторона
Батьківщина мати, умій за неї …. Постояти
Людина без Батьківщини – як соловей без… пісні
Та земля мила, де мати … народила
Всюди добре, а вдома … найкраще
Кожен край має свій … звичай
Козацькому роду нема  … переводу
Жити – Вітчизні … служити

6 Сторінка Прославляємо Україну

- Ми живемо в прекрасній країні, про яку Марко Вовчок написала такі слова: «Хто бував на Україні? Хто зна Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною…весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть…» Так уявляє письменниця нашу Україну. А якою ви хочете побачити Україну ви та ваші діти? На столі лежать пташки. Візьміть їх і на зворотньому боці напишіть якою у майбутньому ви хочете бачити свою Батьківщину.

(Пишуть разом з батьками і зачитують діти)

- Нехай ті пташки летять по всьому світу і донесуть ваші мрії до кожного українця. А ми з вами батьки та вчителі втілимо ці мрії у життя за допомогою наших дітей.